Відбулась міжнародна наукова конференція «Кирило Транквіліон Ставровецький – проповідник Слова Божого»
23-25 квітня 2015 р. відбулась міжнародна міждисциплінарна наукова конференція, присвячена життю і творчій спадщині отця Кирила Транквіліона Ставровецького, в якій взяли участь понад 30 науковців (істориків, богословів, філологів та музикологів) з України (Львів, Київ, Харків), Польщі (Краків, Познань) та Франції (Париж). В рамках наукового заходу відбулось 6 засідань, на яких виголошено 19 доповідей, презентовано переклад на українську мову «Учительного Євангелія» отця Кирила, а також проведено круглий стіл.
На урочистому відкритті конференції ректор УКУ о. Богдан Прах наголосив на важливості і актуальності проведення таких заходів. А також відзначив співпрацю двох факультетів УКУ (гуманітарного і філософсько-богословського), які вперше спільними зусиллями з кафедрою української літератури імені Михайла Возняка Львівського національного університету імені Івана Франка, та Українського Вільного Університету (Мюнхен) і видавництва «Свічада» організували подібний захід.
Перше засідання «Східне християнство та релігійна культура в добу раннього українського бароко» відкрив декан ГФ д-р Ігор Скочиляс. Професор окреслив культурно-історичні обставини, становище в Київській митрополії наприкінці XVI – першій половині XVII ст., епосі коли жив і творив Кирило Транквіліон Ставровецький. На жаль не зміг прибути на конференцію архиєпископ Ігор (Ісіченко), доповідь якого зачитала його учениця доктор філологічних наук Олена Матушек з Харкова. Про основні акценти тексту владики, присвяченому поетичному твору «Перло многоцінне», говорять перші слова доповіді: «Де Боже сяйво, там змовкає поезія» (Ubi divinum illuminatio, Ibi tacet poetarum scondatio). Так завершується вступна епіграма, вміщена в частині накладу книги Кирила Транквіліона Ставровецького «Перло многоцѣнноє» (1646). Про грецьку культурну спадщину на українсько-білоруських землях та Московській Русі на рубежі XVI–XVII ст. розповіли дослідниця з Парижа Віра Ченцова та викладач ГФ Андрій Ясіновський. Дискутантами першого засідання виступили проф. Леонід Тимошенко (Дрогобич), проф. Мажанна Кучинська (Познань) та проф. Вадим Ададуров.
В рамках другого засідання було виголошено дві доповіді. Насамперед проф. Богдана Криса розказала про проблему авторства в творах Кирила Трнаквіліона Ставровецького. Мажанна Кучинська представила творчість отця Кирила в контексті тогочасних європейських ідейних напрямів, розглянувши творчий доробок «героя конференції» як відображення діалогу східної і західної культур. За словами проф. Мажанни Кирило Транквіліон Ставровецький був «більше артистом, ніж теологом». Обговорення доповідей засідання відбулось під час дискусії, в якій взяли участь Оксана Вінниченко та Ганна Павленко з Києва.
В другій половині першого конференційного дня два засідання тривали в конференц-залі філософсько-богословського факультету. Третє засідання було присвячене богословським аспектам спадщини отця Ставровецького і стало важливим новим кроком на шляху до вивчення і популяризації Київської християнської традиції. Відкрив панель преосвященніший владика Ігор (Возьняк), Архиєпископ і Митрополит Львівський. Тарас Шманько, член організаційного комітету конференції, присвятив свою доповідь есхатології у творах Кирила, тобто його вченню про загробне життя. Ганна Павленко з Національного університету«Києво-Могилянська академія»представила тему «Протиставлення двох просторів у “Зерцалі богослов’я”Ставровецького».
Викладач кафедри богослов’яо. Олег Гірник проаналізував «Перло многоцінноє» Кирила Транквіліона крізь призму богослов’я як феноменології поетичного образу. Насамперед, доповідач висловив оптимізм стосовно таких міждисциплінарних зустрічей, що «розмивають межі вузьких наукових кіл». Ще один гість із Києва, Юрій Пелешенко (Інститут літератури ім. Тараса Шевченка НАН України) доповів про жанр ляментів у творчості барокових авторів, зокрема «”Плач Богородиці” в Кирила Транквіліона Ставровецького».Останнім доповідачем буво. Михайло Лесів із Львівської духовної семінарії Святого Духа, що виступив із темою «Христос – прототип особового зростання християнина в гоміліях Кирила Транквіліона Ставровецького». Він продемонстрував зв’язок христології і антропології в цього автора та його інтегральне бачення людини у динаміці сходження до святості.
В п’ятницю, 24 квітня, конференція продовжилась засіданням ще трьох панелей. Насамперед представила свою розвідку «Творча спадщина Кирила Транквіліона Ставровецького в корпусі “Історичного словника української мови”» Ганна Войтів – старший науковий співробітник Інституту українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН України. Тетяна Висоцька з Львівського національного університету імені Івана Франка на прикладі детального аналізу мови творів отця Кирила показала «мовний код» автора творів. Цікавим був виступ і проф. Юрія Ясіновського з Львівської музичної академії імені Миколи Лисенка. Професор продемонстрував значні впливи і присутність рецепції гімнографічних творів в Учительному Євангелії 1619 р.
Під час наступного засідання «Кирило Транквіліон Ставровецький: у пошуках парадигми» було виголошено ще три доповіді. Зокрема ректор Українського Вільного Університету в Мюнхені д-р Ярослава Мельник розповіла про апокрифічні мотиви в Учительному Євангелії отця Кирила. Назар Федорак з Львівського національного університету імені Івана Франка представив деякі елементи рецепції літератури середньовічної доби в творах Кирила Транквіліона Ставровецького, виступивши з доповіддю «Машкара співця “Пісні вдячної при бенкетах панських”». Насамкінець, одна із перекладачок Учительного Євангелія Дарія Сироїд не лише розказала, але і продемонструвала на конкретних прикладах присутність агіографічних мотивів і їхню семантику в текстах отця Кирила.
Наприкінці конференційного дня екзегетичні гомілії Кирила Транквіліона Ставровецького було розглянуто в контексті проповідницької традиції епохи бароко на українських землях. Дослідниця з Ягеллонського університету в Кракові Аліція Новак розглянула тематику наук для священиків в Учительному Євангелії. Та наголосила саме на практично-ужитковому призначенні цього видання для тогочасних пастирів. Ольга Максимчук з Києво-Могилянської академії на прикладі пасійної проповіді отця Кирила на Великий Четвер показала проблему амбівалентності хреста в гоміліях автора. Дослідниця з Харкова Олена Матушек крізь призму надгробних повчань українських проповідників XVII століття з’ясувала місце і роль гомілій отця Кирила.
Підсумки конференції підвели під час круглого столу «Кирило Транквіліон Ставровецький та його спадщина: перспективи досліджень». Насамперед було підкреслено, що вдалося розглянути творчу спадщину отця Кирила в контексті релігійної культури, і загалом ширшому контексті (Мажанна Кучинська). Проте водночас зазначено, що такий захід можна розглядати лише як початки вивчення творчої спадщини, життя і діяльності Кирила Транквіліона Ставровецького (Юрій Пелешенко). Богослови наголосили на важливості вивчення богословських аспектів у вивченні творчості. Зокрема о. Олег Гірник зауважив, що оскільки Кирило Транквіліон Ставровецький був найперше духовною особою, відповідно розуміння багатьох речей можливо реконструювати історику-священику, а не лише світським філологам чи історикам. Зрештою було анонсовано підготовку до друку матеріалів конференції, які стануть видимим результатом важливого внеску до вивчення релігійної культури на українських ранньомодерного часу.
25 квітня, на третій день наукового заходу, учасники конференції ознайомились з духовною, літургійною й культурно-історичною спадщиною Унівської Лаври, настоятелем якої певний час був отець Кирило Транквіліон Ставровецький. Це стало можливим завдяки цікавим та інформативним розповідям отця Теодора, нинішнього настоятеля Унівської обителі.