Декодування текстів минулого: топоси в панегіриках на честь Атанасія Шептицького першої половини XVIII ст.
16 квітня 2015 р. відбувся черговий науковий семінар в рамках програми «Київське християнство та унійна традиція». З доповіддю на тему «Топоси барокових панегіриків на честь київського митрополита Атанасія Шептицького (перша половина XVIII ст.)» виступила Юліана Татьяніна – аспірантка кафедри нової і новітньої історії України УКУ, науковий керівник – д.і.н., проф. Ігор Скочиляс.
Окрім актових, наративних, епістолярних тощо матеріалів, одним із важливих джерел до вивчення релігійної культури епохи бароко на українських землях є і літературні твори. Власне про один із аспектів вивчення української латино- і польськомовної релігійної творчості першої половини XVIII ст. детально і розказала Юліана Татьяніна.
На прикладі панегіриків на честь львівського владики і київського унійного митрополита Атанасія Шептицького продемонстровано наявність в них топосів (букв. «місце»; «загальне місце» – повторювані мотиви в літературних творів). Дослідниця на основі порівняльної характеристики панегіриків розказала про наступні топоси в даних творах: 1) безсмертної слави/безсмертної скорботи; 2) пастиря; 3) родини/предків/герба; 4) чеснот; 5) дороги; 6) скромного панегіриста.
Дискутант семінару український історик літератури, неолатиніст Мирослав Трофимук, в контексті вивчення української латиномовної творчості ранньомодерної творчості наголосив на важливості подібних студій, і відзначив нечасті зацікавлення подібною тематикою, особливо у студентів та аспірантів, зважаючи на їхню складність (знання латинської і польської мов, декодування текстів епохи бароко тощо).