У чому важливість ХІХ століття для української літератури та й культури загалом? Чи була література у змозі звершити «ефект преображення» українського суспільства та чи значною була її роль у творенні колективного «ми» в уявній спільноті – нації? Як, зрештою, формувалися читацькі аудиторії ХІХ століття?

На всі ці запитання ми шукали відповіді 15 листопада разом із літературознавицею та перекладачкою Марією Зубрицькою у рамках серії зустрічей Open Access Програми культурології УКУ. Лекторка вміло окреслила мовно-політичну ситуацію позаминулого століття, диференціювала уявні та реальні читацькі спільноти, донесла ідею ХІХ століття як великої комунікативної платформи, що латала пошматовану історичну пам’ять.

Насправді, ключові тексти ХІХ століття мали далеко більшу вартість для розпорошеної української спільноти, аніж політичні лозунги. «Література в дії» змогла поновити історичну пам’ять та переформатувати соціум.

І хоча дослідникам літератури досі важко реставрувати тогочасне читацьке середовище, хоч українська мова є мовою без великих нарацій, ХІХ століття безсумнівно постає періодом не швидкої, проте безупинної еволюції національної літератури від слабкої, жанрово спрощеної системи до чи не основного інструменту пропагування мови, її інституціоналізації та творення національної спільності.

Автор Степаняк Ірина

Фото Тюрін Даниїл

Щиро дякуємо Данилу Ільницькому за звукозапис

https://drive.google.com/open?id=1IYvD-yCgrQZiVBxZywSn7CPLVt1_x0Dv