• Хто такий Людвік Флек? Які його наукові погляди?
• У чому полягає мисленнєвий примус і що таке мисленнєвий колектив?
• Що таке науковий факт? Як він постає і розвивається?
• Як наукове співтовариство впливає на вибір проблематики та методології досліджень?

Відповіді на ці питання можна було отримати, відвідавши виступ Стефанії Пташник, філолога-германіста, співробітниці Гайдельберзької академії наук (Німеччина). 26 вересня на науковому семінарі Програми культурології УКУ Стефанія Пташник розповіла слухачам про цікаві факти із біографії Людвіка Флека та його наукові погляди.

Важливо зазначити, що Флек був львівським науковцем, мав польське та єврейське коріння. Ще із 1920 року він як бактеріолог був асистентом Рудольфа Вайґля, біолога, спеціаліста із плямистого тифу, і від загибелі у таборах під час Другої світової війни його врятував професіоналізм – зокрема, розробка вакцини.

“Знання є найважливішим продуктом”, – стверджував Людвік Флек. Загалом він видав 177 книжок та статей, окремі з них перекладені кількома мовами. Після його смерті вчений і медик Маркус Клінґберґ проводив зустрічі в Парижі, присвячені його пам’яті. Зацікавлення Флеком як філософом науки спричинив Томас Кун, згадавши у вступі до “Структури наукових революцій” працю Флека “Як постає та розвивається науковий факт”. Видана 1935 року у Базелі німецькою мовою, українською ця праця виходитиме вперше у перекладі Стефанії Пташник.

Завдяки докладній презентації і насиченій дискусії кожен із слухачів міг сформувати власну думку про відомого бактеріолога, медика та філософа. Оскільки він писав здебільшого про колективну природу мисленнєвого процесу, пропоную завершити словами самого Флека: “Чия ж тоді це думка, що продовжує кружляти?”

Автор Тетяна Стасів