10 червня 2022 р. на Гуманітарному факультеті УКУ відбувся міжнародний науково-інформаційний круглий стіл «Козацький фактор» у сучасній російсько-українській війні й досвід ХХ ст.». Активну участь у роботі круглого столу взяли науковці (16 докторів наук і 6 кандидатів наук), військовослужбовці та представники громадськості з України, Польщі, Великобританії, Литви та Грузії.

Вони представляли:

А) 20 університетів з 5 європейських країн:

14 з України: Український католицький університет, Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника, Ужгородський національний університет, Донецький національний університет ім. В. Стуса (м. Вінниця), Львівський національний університет ім. Івана Франка; Запорізький національний університет, Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, Донецький державний університет внутрішніх справ (м. Кропивницький), Маріупольський державний університет (м. Київ), Ізмаїльський державний університет, Харківська державна академія дизайну і мистецтв, Академія сухопутних військ ім. П. Сагайдачного, Івано-Франківський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, Університет Сучасних Знань (м. Київ).

3 з Польщі: Університет ім. А.Міцкєвіча в Познані, Вроцлавський університет, Жешівський університет.

1 з Великобританії: Оксфордський університет.

1 з Литви: Клайпедський університет.

1 з Грузії: Тбіліський державний університет ім. Іване Джавахішвіллі.

Б) 8 науково-дослідних, навчально-виховних установ, закладів та структур України: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при Міністерстві культури та інформаційної політики; Центр глобалістики “Стратегія ХХІ”; Київський центр дитячо-юнацького туризму, краєзнавства та військово-патріотичного виховання; Національний центр “Мала академія наук України”; ГО «Країна успіху»; Товариство військових істориків України; Туристичний інформаційний центр у місті Жовква; Гімназія “Києво-Могилянський колегіум”.

В) Збройні Сили України (у тому числі Воєнно-наукове управління Генерального Штабу).

На круглому столі було представлено 19 доповідей, в яких проаналізовано:

• Історичний досвід використання «козацького фактору» українським народом під час збройної боротьби проти радянської і білогвардійської Росії, а також спроби його застосування іншими державами та політичними угрупуваннями в І половині ХХ ст.
• Виклики і загрози застосування Російською Федерацією «козацького фактору» після падіння СРСР у внутрішній та зовнішній політиці, особливо з початку гібридної війни проти України.
• Засоби, зміст та пріоритетні напрямки (ідеологічний, політичний, військовий, освітній, культурний та інформаційний) застосування Україною «козацького фактору» у відповідь на виклики сьогодення.

За підсумком круглого столу прийнято РЕЗОЛЮЦІЮ

Росія активно застосовує «козацький фактор» під час агресії проти України на інформаційному, ідеологічному, суспільно-політичному та військовому фронтах і напрямках. На це треба дати належну відповідь (симетричну та асиметричну) і захистити основи УКРАЇНСЬКОГО СВІТУ, який нерозривно пов’язаний з козаччиною.

Тому учасники круглого столу пропонують державним органам України, політичним партіям і рухам та громадськості наступне:

1. У військовому вимірі:

• Збільшити акцент на козацькій тематиці у виховній та військово-патріотичній роботі з особовим складом в усіх військових формуваннях Сил оборони України, зокрема розглянути можливість підготовки методичного «порадника/посібника»;
• Розглянути можливість створення/найменування окремих підрозділів (у складі ЗСУ, НГУ або ТрО) «козацький/пластунський»;
• Додати до переліку сучасних методів ведення бойових дій актуальні на сьогодні козацькі військові хитрощі;
• Проаналізувати можливість використання української козацької термінології для найменування (не позначення) військових звань. Прикладом є Польща (країна– член НАТО), де в назвах більшості рангів збережено власний досвід минулих часів (у тому числі й 1918-1920 рр.);
• Підвищити статус шаблі у нагородній системі ЗСУ через впровадження чітких норм нагородження козацькою шаблею за виняткові бойові заслуги у захисті Батьківщини. Завдяки цьому буде підкреслено спадковість героїчного чину українських козаків-воїнів, що типологічно співвідноситься із загально-європейською символікою лицарства та його меча.

2. В царині ідеології:

• Боротися в Україні та на міжнародному рівні з поширенням російського стереотипу про козацтво, як складової виключно «русского міра»;
• Запропонувати правоохоронним органам України розглянути питання щодо визнання терористичними організаціями тих російських козацьких формувань, що брали участь в агресії проти України в 2014-2022 рр.
• Обстоювати важливу роль козацької спадщини у становленні української національної ідентичності й не допустити виривання козацької складової з нашої історичної пам’яті. З цією метою ініціювати проведення міжнародного форуму «Козацька Україна / Cossacks Ukraine»;
• Протидіяти запозиченню та поширенню в Україні російських взірців сучасного козацького руху, вписаних у контрпрогресивну й ізоляціоністську ідеологію «русского міра», за допомогою їх комплексного аналізу фахівцями з експертного середовища з подальшим оприлюдненням висновків у ЗМІ;
• Підтримати українські проєкти і концепції розвитку вітчизняного козацького руху, які поєднують опертя на історичну спадщину та розуміння потреб її трансформації з урахуванням сучасних викликів.

3. На ниві освіти та виховання:

• Сприяти активізації наукових досліджень військової історії українських козацьких формувань (особливо Півдня і Сходу України та Північного Кавказу в ХІХ – на початку ХХ ст.) та сучасного козацького руху і для цього ініціювати проведення конференцій та утворення фахових видань;
• Збільшити вивчення історії українських козацьких утворень у навчальних програмах освітніх закладів і запропонувати МОН України внести відповідні зміни в навчальні плани;
• Посилити козацьку тематику у військово-патріотичному вихованні молоді й збільшити мережу відповідних закладів («Сокіл/Джура» тощо) та кількість практичних заходів;
• Розглянути можливість використання козацької тематики, зокрема військово-прикладної підготовки під час проведення в школах занять із захисту Вітчизни.

4. В царині культури:

• Посилити охорону й відновлення козацьких пам’яток історії і культури та завершити визначення річниць заснування козацьких населених пунктів (особливу увагу приділити тимчасово окупованим);
• За участі науковців сформувати перелік всеукраїнських та регіональних пам’ятних дат і постатей з історії усіх українських козацьких формувань та сприяти їх вшануванню, зокрема й через видання візуальної продукції;
• Активізувати проведення всеукраїнських та регіональних мистецьких, реконструкторських і спортивних фестивалів з козацької тематики;
• Сприяти створенню документальних і художніх фільмів та театральних вистав на козацьку тематику, забезпечивши їх консультаціями науковців.

5. На територіально-адміністративному рівні проаналізувати можливість використання історичних взірців, зокрема й козацьких, для найменування адміністративних одиниць і посад (особливо у тих регіонах, де тривалий час існували відповідні утворення).
6. На інформаційному фронті:

• Запровадити в ЗМІ огляди як використання «козацького фактору» противником (з чітким аналізом рівня загрози та відповідності козацькій спадщині), так і наших відповідей (їх теж аналізувати належним чином). З цією метою пропонуємо залучати в якості експертів авторитетних науковців;
• Пропонуємо колегам-історикам у науковій та викладацькій роботі збільшити акцент на козацькій тематиці й активніше співпрацювати зі ЗМІ;
• Ознайомити міжнародну спільноту з українським виміром козацької спадщини та сучасною потребою використати «козацький фактор» для відсічі російській збройній агресії. Слушно діяти не тільки через ЗМІ, але й поширити науково-дослідні контакти та продукцію (одним із кроків може бути переклад на англійську мову видання «Українське козацтво. Мала енциклопедія» 2006 р. та її розміщення у вільному доступі в інтернеті);
• Створити Ютуб-канал для дітей і молоді з українським, зокрема й козацьким тематичним наповненням.

7. На експертному рівні. Сприяти формуванню експертних робочих груп з авторитетних фахівців для розробки пропозицій і здійснення експертиз проєктів, заходів і структур в усіх зазначених вище царинах використання «козацького фактору», з обов’язковим оприлюдненням результатів.

 Координація реалізації ініціатив і рекомендацій круглого столу. Запропонувати Голові організаційного комітету професору Вадиму Задунайському координувати діяльність учасників круглого столу щодо реалізації ідеї застосування Україною «козацького фактору», зокрема створення експертних груп.