Професорка Елеонора Соловей в гостях у Гуманітарного факультету
3 жовтня 2019 року кафедри філології та культурології Гуманітарного факультету УКУ мали за гостю відому літературознавицю і культурологиню Елеонору Соловей. У семінарській кімнаті 424 відбулася її лекція «Бути поетом. Феномен Володимира Свідзінського (1885-1941)».
Тривала відсутність Володимира Свідзінського у складі національного письменства спричинила специфічні труднощі його повернення до літературного канону. Його вже визнано однією з найяскравіших зірок на поетичному небосхилі – і водночас у свідомості співвітчизників він усе ще не посів належне місце, хтось щойно відкриває його для себе. Збирання і вивчення спадщини Свідзінського, низка видань, починаючи з академічного – двотомника 2004 року, увічнення пам’яті поета, перша монографія про нього, експедиції його місцями – масштабний і улюблений проект докторки філології, професорки Елеонори Соловей.
Зустріч розпочали учасники Шкільного театру УКУ «На Симонових стовпах», зачитавши фрагменти з поетичного доробку В. Свідзінського, а завершилася вона питаннями і коментарями з боку присутньої публіки.
Того ж дня пообіді Елеонора Соловей стала гостею-співрозмовницею проекту «Інтелектуальна біографія» – серії зустрічей-семінарів, започаткованої 2010 року в Центрі гуманітарних досліджень ЛНУ ім. І. Франка, а пізніше продовженої у відділі української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, яка від 2018 року відбувається в Домі Франка у співпраці з Українським католицьким університетом.
Кожна розмова у серії «Інтелектуальна біографія» – це невимушена мандрівка мапою культурних просторів, людей та ідей, важливих для особистої інтелектуальної історії героя чи героїні. А серед героїв опиняються філологи, культурологи, історики, вони ж дослідники, письменники чи митці, — учні, що, долаючи свій шлях, стали вчителями.
Методологічною основою для створення мапи «Інтелектуальної біографії», а відтак і сюжету самої розмови є тріада Антропос–Топос–Тропос (Люди–Місця–Ідеї), яка фокусує увагу на безцінному досвіді спілкування з іншим, на місцях, що дають простір для інтелектуального розвитку, та на ідеях, що його урухомлюють.
Для нечисленної, але добірної публіки Елеонора Соловей та модератор Данило Ільницький розмовляли про середовища, які впливали і надихали, про Чернівці як місце інтелектуального контакту і періодичного пам’ятання-повертання, про московський досвід аспірантури, про довголітнє викладання в театральному інституті імені Карпенка-Карого у Києві як своєрідну форму дисидентства, про планові наукові дослідження, а також несподівані й органічні захоплення іншими дослідницькими сюжетами…
Розмова базувалася на афіші-мапі інтелектуальної біографії Е. Соловей, яку втілив Віктор Мартинюк.