У липні студентки 4 курсу бакалаврської програми “Історія” Гуманітарного факультету Світлана Тригуб та Анна Мичко взяли участь у Торунській літній школі 2022 (Toruń Humanities and Social Sciences Summer Program). Школа відбувалась в Університеті Миколая Коперника в Торуні (Польща) за участі студентів з України, Польщі, Нідерландів, Туреччини, Литви, Чехії, Білорусі, Філіппін та Бангладеш. А студентки УКУ взяли участь у таких студіях у тому числі й за підтримки програми Київське християнство.

Своїми враженнями про літню школу в Торуні поділилися студентки 4 курсу історичної програми Гуманітарного факультету Світлана Тригуб та Анна Мичко.

Яким чином Ви потрапили на літню школу у Торуні ?

– Про цю літню школу (Toruń Humanities and Social Sciences Summer Program) мені розповів і порадив взяти участь пан Іван Альмес. Він і професорка Віолета Зєлецька-Миколайчик з Торунського університету підтримали нас з Анною Мичко в прагненні взяти участь у програмі. За що ми їм дуже вдячні! – ділиться враженнями Світлана Тригуб.

Що саме студенти робили під час літньої школи ?

Світлана Тригуб: Працювали над своїми проєктами та знайомилися із середовищем Університету та міста. Літня школа тривала чотири тижні. Кожен тиждень мав свій розклад з лекцій та позанавчальних активностей. Також усі індивідуально працювали зі своїми менторами. Окрім навчальної програми, організатори попіклувались про те, аби ми якомога краще познайомилися з Торунем, тому кожного тижня ми мали декілька цікавих екскурсій та зустрічей. Школа завершилась на четвертому тижні презентацією наших проєктів.

Анна Мичко: Мене приємно здивувало й те, що нам також організували і позанавчальні активності, наприклад, різноманітні екскурсії. Ось наприклад, ми відвідали музей пряника, планетарій. Також у нас була чудова екскурсія містом, а після – дегустація пива. Зрештою, наприкінці чотири тижневого навчання була презентація наших проєктів, над якими ми працювали.

Який саме проєкт ви реалізовували у Торуні ?

Світлана Тригуб: У своєму проєкті я досліджувала східні та західні елементи у світі речей міщан Речі Посполитої XVII ст. за їх заповітами. Одні тестаменти я досліджувала вперше, а інші — раніше вже опрацьовані — розглядала під іншим кутом зору. За підсумками роботи стало зрозуміло, що мешканці міст того часу сформували середовище, в якому предмети їх побуту могли бути найрізноманітнішого походження: вогнепальна зброя, меблі, тканини, одяг, ювелірні прикраси, посуд, килими тощо. Працювати з цією темою мені було дуже цікаво.

Анна Мичко: Темою мого проєкту було духовенство Львівської та Перемишльської унійних єпархій XVIII ст. Деяку інформацію для цього проекту я вже реалізувала в УКУ, тому для мене було важливо отримати нові знання. Я вдячна своїй менторці пані Віолеті за те, що вона надала мені велику кількість інформації про життя духовенства. Ці чотири тижні я працювала над проблемами повсякденного життя парохів, до прикладу пияцтво, конфлікти, бійки тощо. А вони, як виявилось, були досить поширені серед духовенства. Тому реалізація саме цього проєкту стала для мене надзвичайно цікавою.

Хто був вашим ментором у Торуні ?

– Моєю менторкою,  – говорить Світлана Тригуб, – була пані докторка Віолета Зєлецька-Миколайчик, професорка Університету Миколая Коперника в Торуні. Пані Віолета працює на кафедрі історії Скандинавії й Центрально-Східної Європи, а також Інституту історії й архівознавства. До речі, 10 лютого цього року вона презентувала онлайн в УКУ свою нову монографію про історію Перемиської унійної єпархії ранньомодерного часу. Я дуже задоволена її менторством.

З яких країн студенти брали участь у цій літній школі ?

Світлана Тригуб: У нашій групі були студенти з України, Білорусі, Чехії, Туреччини, Бангладеш та Філіппін. До того ж ми познайомилися зі студентами-учасниками інших літніх шкіл. Досвід спілкування з іноземними студентами був надзвичайно цікавий та важливий, особливо в контексті війни росії проти України. Із деякими студентами ми потоваришували та продовжуємо спілкуватися надалі.

Анна Мичко: Ми одразу налаштували контакт з нашою групою, тому отримали великий досвід спілкування з іноземними студентами. Завдяки тому, що ми жили в гуртожитку, наше спілкування не припинялось після занять в університеті, ми дуже багато часу проводили разом і в позанавчальний час. Тому зараз ми маємо нових друзів, з якими підтримуємо спілкування.

Що найбільше Вам запам’яталося під час школи ?

Світлана Тригуб: Найбільше мені запам’яталося спілкування з професоркою, поїздки й прогулянки з одногрупниками та подорожі в інші міста. Через зручне розміщення міста, ми мали змогу багато подорожувати. Протягом місяця ми відвідали околиці Торуня, а також Бидґощ, Ґданськ, Лодзь, Варшаву, Краків та Перемишль. Це був надзвичайно плідний місяць у всіх можливих сферах. Я повернулась в Україну натхненна та з оновленими силами наближати країну до перемоги у своїй справі.

Анна Мичко: В такий важкий час ця поїздка допомогла мені розвантажитись. Найбільше, що запамʼяталось мені – це наші прогулянки під час подорожей до інших міст Польщі. Завдяки футбольному матчу Динамо, ми відвідали також і місто Лодзь. Але звісно мені запамʼяталось життя в Торуні, наші вечірні прогулянки, які не обмежені комендантською годиною, наша спільна праця з професоркою, поїздки за місто на озеро з одногрупниками, спільні вечері в стінах гуртожитку. Це був дійсно насичений на події та спогади досвід і я дуже вдячна за це.