«Використання геоінформаційних систем в історичній науці»
3 квітня відбулося засідання круглого столу під назвою «Використання геоінформаційних систем в історичній науці», метою якого було обговорення перспектив впровадження у навчальну програму Гуманітарного факультету курсу з вивчення GIS-технологій для студентів старших курсів та аспірантів. Ініціатором ідеї виступила організатор і координатор історико-урбаністичного семінару кафедри КлаВІС Мар’яна Долинська, яка вже багато років займається дослідженням міського простору Львова.
В рамках засідання було заслухано доповідь наукового співробітника Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України Богдана Смереки Доповідач продемонстрував використання GIS-технологій на прикладі власних карт-схем з відображенням давнього адміністративно-територіального устрою теренів сучасної Львівської області. Оскільки в процесі прив’язки історичних мап Галичини до сучасної системи координат (WGS 84) було помічено ідентичність контурів меж низки територіальних утворень від середини ХІХ по третю чверть ХХ ст., це дозволило швидкими темпами підготувати ряд карт-схем адміністративного устрою австрійського періоду, міжвоєнного часу, у радянську добу, а також – ретроспективно – в епоху Речі Посполитої. Також Богданом Смерекою було висвітлено окремі аспекти роботи з таблицями атрибутів на прикладі ArcGIS: створення умовних позначень для різних категорій поселень, обмеження хронологічних рамок за допомогою інструменту “Запит” (Query) тощо.
Під час обговорення доцент факультету прикладних наук Андрій Романюк продемонстрував безкоштовну платформу Arches і умовно-безкоштовну Plotly. Гість з кафедри картографії та геопросторового моделювання к.т.н. Володимир Нікулішин розповів про можливості створення інтерактивних проектів на базі GIS-технологій на безкоштовних та платних платформах. Він зауважив, що коли йдеться про тривалі і багатокомпонентні проекти, їх найкраще розробляти на власних серверах. Було підкреслено, що незважаючи на спрямованість і специфіку “наповнення” проекту, його “архітектурою” повинні займатися фахівці з геоінформаційних систем.
Під час дискусії, в якій прийняли участь проф. Ігор Скочиляс, доц. Андрій Ясіновський, проф. Мирон Капраль, проф. Вадим Ададуров, доц. Андрій Романюк, мг-р. Роксоляна Головата, студенти Орися Віра, Наталя Гера, Христина Корецька, обговорювалися питання, пов’язані з впровадженням і оптимальним форматом курсів вивчення GIS-технологій та відображенням у вигляді інтерактивних карт різноманітних наукових проектів. Серед безумовних переваг застосування GIS як новітнього інструменту репрезентації було названо “накопичувальний” принцип роботи – кожен з дослідників, зайнятий над проектом, зможе (користуючись даними попередників) доповнювати його власними розробками, створюючи таким чином нові “шари” проекту для його загального вдосконалення (замість того, щоб розпочинати новий проект з нуля). Однак було також зауважено, що GIS-технології необхідні для унаочнення вузького сегменту історичних досліджень, пов’язаних з просторовою історією, що, у випадку впровадження відповідних курсів, обмежить число їх потенційних слухачів.
На майбутнє варто подумати про впровадження на базі кафедри комп’ютерних наук та інформаційних технологій загальноуніверситетської дисципліни вільного вибору «Геоінформаційні системи», передбачити аналогічну складову в предметі «Цифрова історія» для програми «Artes liberales»; опрацювати можливість спецсемінарів і подвійного керівництва для студентів, магістрантів та аспірантів, котрим необхідний вищий рівень оволодіння GIS-технологіями
Автор Богдан Смерека