“Якщо історія культури неможлива, можливо, варто говорити про культурну історію натомість”, – Пьотр-Якуб Ференський
24 листопада в УКУ відбувся науковий семінар Пьотра-Якуба Ференського “Як займатись історією культури? Методологічна пропозиція на прикладі досліджень зв’язків Львова і Вроцлава у ХХ і ХХІ ст.” Пьотр-Якуб Ференський – польський культурознавець, автор і редактор статей та книжок про філософію культури та критику мистецтва.

За словами Якуба Ференського, є широке і вузьке розуміння культури. Широке розуміння у деяких науковців у різний час збігалося із поняттям цивилізації. Вузьке розуміння, яке найбільше уживалося в 20 столітті, як правило, обмежується мовою, семіотикою і цінностями. Цінності – це основа культури.
“Якщо культура є автономною, тоді можливе культурознавство. Але чи може бути культура відокремленою від інших сфер діяльності людиин? А відтак чи можлива узагалі історія культури? Можливо, варто говорити про культурну історію натомість”, – продожив пан Ференський.

Учений продемонстрував можливість такої культурної історії на прикладі двох міст – Львова – як міста “на пограниччі”, і Вроцлава – міста з львівським міфом.
“У Вроцлаві існує дуже сильний міф Львова. Хоча й число львів’ян у перші повоєнні роки не перевищувало 12 % від всього населення Вроцлава, міф Львова утвердився тому, що львів’яни займали найбільш публічні посади. Це були професори університету, чиновники, митці. До Вроцлава був перенесений пам’ятник Фредро. Багато інституцій переїхало туди. І попри те, що серед живих залишилося досить мало людей-переселенців з України, цей міф Львова досі дуже живучий”, – зазначив учений.